Проголошення України в ст. 1 Конституції соціальною, правовою державою зумовило необхідність удосконалення правових умов формування громадянського суспільства, при якому правова система держави надає можливості всім членам суспільства для реалізації своїх законних інтересів, забезпечення гідного рівня та якості життя. Проте сучасний стан українського суспільства викликає тривогу та занепокоєність у багатьох дослідників.

Враховуючи складність сучасної ситуації, необхідно особливу увагу приділити молодому поколінню. Адже сьогодні молодь – це найважливіший інтелектуальний, культурний та професійний резерв України. Дослідження ролі та місця молоді в соціальному розвитку країни, в усіх сферах життєдіяльності має стати у ХХІ ст. однією з пріоритетних наукових проблем. Умовою виживання суспільства та його перспективою є позиція та діяльність молоді зараз та в найближчому майбутньому. У зв’язку з цим можна констатувати, що перед суспільством та державою постає завдання за допомогою продуманої, науково обґрунтованої молодіжної політики забезпечити сприятливі передумови для використання енергії молоді та допомогти їй визначити й реалізувати свої соціальні інтереси, потреби, життєві перспективи.

Сьогодні активно проводяться численні дослідження, пов’язані з вивченням концептуальних проблем підростаючого покоління, зокрема, питання формування особистості майбутнього фахівця, методологія та організація виховної роботи з молоддю, молодь та освіта, молодь в демократичному процесі, соціально-політична активність молоді, реалізація права молоді на житло, працевлаштування молоді в умовах кризи та багато інших.

Вивчення проблем, характерних для сучасної молоді, слід розпочинати зі створення можливостей молодим відкрито виступати та висвітлювати ті внутрішні питання, які їх безпосередньо турбують і розглядаються ними як найбільш актуальні та значущі. Саме тому молодіжна політика держави має бути спрямована на вивчення та обговорення актуального кола питань та проблем, присвячених молодіжній тематиці в найширшому розумінні цього поняття. Існуюча нормативно-правова документація забезпечує сьогодні необхідність цілеспрямованого визначення основних напрямків політики держави щодо молоді, розробку її правових та організаційних засад, реалізацію різноманітних проектів та програм, проведення заходів як загальнодержавного, так місцевого рівня.

Стратегія державної молодіжної політики має бути спрямована, з одного боку, на збереження існуючих позитивних способів вирішення актуальних проблем молоді, а з іншого – на врахування загальних тенденцій мобільної реакції на потреби особи, суспільства та держави в їх єдності та взаємодії.

Отже, актуальність проблеми зумовлена необхідністю усвідомлення проблем молоді, пов’язаних з соціально-економічними трансформаціями та кризовими ситуаціями у різних сферах життя суспільства, які були викликані реформуванням Української держави. Разом з тим аналіз своєрідності молодіжних проблем можна розглядати як підґрунтя для розбудови в державі раціональної та мобільної політики щодо підростаючого покоління, а також визначення загальної динаміки її вдосконалення та розвитку.